Пункти цього аркуша
Пункт 01
Чотири особи й один ящик
Quaveronil складають чотири людини в Жашкові. Остап Кривенко веде аркуші й зводить регістри. Віра Задорожна ставить проби: усі дволітрові посудини на кухні — її робота. Левко Мартиненко їздить по околицях, копає разом із копачами й записує, як сировину називають на місцях. Ніна Гайова звіряє назви порід і латинські відповідники. Інститутом ми не є, нічийого голосу не озвучуємо, чужих замовлень не беремо.
Почалося все з ящика корінців у коморі й зошита в клітинку, який Віра списувала чотири зими поспіль: дата, порода, калібр зламу, грами, години, об'єм посудини й два-три рядки опису готової карафи. Коли зошитів стало три, ми перенесли все в мережу — відкрито для кожного й без жодного внеску.
Робоча кімната стоїть на Європейській, у двоповерховому будинку біля перехрестя, за чверть години ходу від Торчу. Торгівлі й чаювання там немає: стоять ваги, плита на дві конфорки, десяток однакових дволітрових слоїків, низька полиця під них і стелаж із паперовими картками — по картці на кожну пробу.
Пункт 02
Шість кроків до числа
Будь-яке число в наших регістрах проходить ті самі шість кроків.
- Сировину ламаємо руками або під ножем, тоді зважуємо: ваги показують пів грама. Ложка в цьому порядку не з'являється взагалі, навіть в аркуші, присвяченому саме мірці.
- Беремо ту саму посудину — скляний слоїк на два літри з притертою накривкою, ополіснутий гарячою водою перед заливанням.
- Наливаємо ту саму воду: пропущену крізь вугільний фільтр, мінералізація приблизно сто двадцять міліграмів на літр, доведену до кипіння на плиті.
- Проводимо породу трьома строками — по нижній межі годин, по робочій і по стелі. Куштуємо охололим до сорока градусів.
- Опис пишуть двоє, кожен у свою картку й не зазираючи в чужу. В аркуш іде лише те, що збіглося в обох.
- Через тиждень повторюємо всі п'ять кроків заново. Результат розійшовся — число в регістр не стає, а картка лишається в стелажі з позначкою про розбіжність.
Виїзд влаштований іншим порядком. Ми приїздимо туди, де сировину справді копають і ріжуть, і зі слів самих копачів записуємо місцеву назву, місяць, глибину й спосіб доведення до сухого. Почуте не причісуємо: кажуть тут «пастернак» — так і стоятиме в аркуші «пастернак», без ботанічної форми.
Пункт 03
Де ми спиняємось
Смуга, якою ми ходимо, вузька навмисне: кухня, посудина, калібр, градус, години, об'єм, пора копання та місцевий звичай. Поза цю смугу редакція не виходить ні за яких умов — не з обережності, а тому, що далі починається не наше вміння.
Про вплив рослин на людське тіло в аркушах не сказано нічого — ні доброго, ні застережного. Приписів щодо самопочуття ми не складаємо. Зворотів на кшталт «придатне для…» стосовно людей тут не знайти. Латина наведена лише для того, щоб ящики в коморі та на базарі не переплуталися.
Оплачених згадок у нас не буває. Названа в аркуші околиця, базар чи ряд означає рівно одне: ми туди доїхали власним ходом. Платних рядків у нас не буває, і способу їх оплатити редакція не передбачила.
Окремо й прямо: торгівлі на сайті немає. Кошика ви не знайдете, бланка заявки теж, пересилання не існує, заплатити нічим. Аркуші розгортаються відразу й нічого не коштують.
Пункт 04
Рік за роботами
Аркуші підпорядковані не стрічці новин, а тому, що в цю пору можна взяти в руки. Холодна половина року — лопата й плита, тепла — ніж і сушіння.
Рік редакції, розкладений за роботами
Дивіться на дату останнього правлення: вона стоїть у рядку під назвою аркуша. Інше число в регістрі означає, що повторна проба дала інший результат; ми залишаємо пізніший, а попередній у відкритому доступі не тримаємо.
Пункт 05
Напишіть нам першими
Відписуємо протягом трьох робочих днів. Найбільше ми радіємо родинному прописові: назва, частки до грама й переказ про те, від кого він пішов. Для таких листів у нас окрема тека, і ми відкриваємо її щоразу, беручись за аркуш про місцевий звичай.